Чому клієнт відкладав професійні заходи місяцями
Клієнт, який чудово розумів, що професійні зв’язки критично важливі для пошуку роботи в новій країні, місяцями уникав галузевих заходів і зустрічей, пояснюючи це тим, що сама ідея свідомо заводити знайомства заради потенційної користі здається йому маніпулятивною і нещирою, — «я не вмію вдавати, що мені цікавий тому що він може бути мені корисним». Це відчуття не рідкість, а цілком вивчена психологічна реакція, і розібратися в ній особливо важливо саме тому, що професійні зв’язки в новій країні формуються не самі собою, а вимагають свідомих, цілеспрямованих зусиль.
Сила слабких зв’язків: чому знайомі корисніші за близьких друзів для кар’єри
Соціолог Марк Грановеттер у своєму знаменитому дослідженні показав, що саме слабкі зв’язки — не близькі друзі, а поверхневі знайомі — найчастіше стають джерелом цінної професійної інформації та можливостей, оскільки близьке коло спілкування зазвичай має приблизно ту саму інформацію, що й сама людина, тоді як віддаленіші знайомі пов’язані з іншими соціальними колами, що не перетинаються, і здатні принести дійсно нову, раніше недоступну інформацію про можливості працевлаштування. Це відкриття принципово змінює уявлення про нетворкінг: мета не в накопиченні глибоких, близьких відносин, а в розширенні мережі саме поверхових, але різноманітних зв’язків.
Чому слабкі зв’язки особливо цінні саме у пошуку роботи
У своєму оригінальному дослідженні Грановеттер опитував людей, які нещодавно знайшли нову роботу через особисті контакти, і виявив, що переважна більшість цінної інформації про вакансії надходила саме від людей, з якими респонденти спілкувалися нечасто — раз на рік чи рідше, — а не від близьких друзів чи родичів, з якими підтримували тісний зв’язок. Пояснення цього на перший погляд парадоксального результату полягає в тому, що близьке коло спілкування, що проводить час переважно разом, як правило, має багато в чому інформацією і зв’язками, що перетинається, тоді як більш віддалені знайомі, що обертаються в інших соціальних і професійних колах, стають свого роду мостами до принципово нової, недоступної раніше інформації.
Структурні порожнечі: чому бути мостом між колами спілкування – цінна позиція
Соціолог Рональд Берт розвинув ідеї Грановеттера, ввівши поняття структурних порожнеч — розривів між окремими, не пов’язаними один з одним соціальними чи професійними колами, — і показав, що людина, здатна збудувати міст через подібну структурну порожнечу, виявляється особливо цінною, стратегічно вигідною позицією, оскільки отримує доступ до інформації та можливостям з обох незв’язаних мереж одночасно. Людина, яка нещодавно переїхала в нову країну, парадоксальним чином має потенційно унікальну позицію для такого мостобудування — вона одночасно причетна і до професійного кола рідної країни, і поступово вибудовує зв’язки в новій, а отже, здатна з’єднувати ці раніше не пов’язані мережі способом, недоступним ні місцевим, ні фахівцям, що залишилися вдома.
Унікальна цінність мігранта як сполучної ланки
Варто спеціально підкреслити, що позиція людини, яка нещодавно переїхала до нової країни, містить у собі не тільки труднощі, а й цілком реальну конкурентну перевагу з точки зору теорії структурних порожнеч: така людина здатна запропонувати місцевим професійним мережам доступ до іноземних ринків, інших професійних практик або просто рідкісної, свіжій перспективі, якої позбавлені фахівці, всю кар’єру, які пропрацювали в рамках одного, локального професійного середовища. Усвідомлене, впевнене позиціонування себе саме в цій ролі моста, а не тільки в ролі прохача, який шукає доступ до чужої, більш розвиненої мережі, здатне суттєво змінити і суб’єктивне переживання процесу нетворкінгу, та його об’єктивну ефективність.
Чому нетворкінг відчувається «брудним»: психологія інструментального спілкування
Психологи Тіціана Кашіаро, Франческа Джино і Адам Галінскі провели дослідження, що показало, що люди, які розмірковують про нетворкінгу в явно інструментальних, цілеспрямованих термінах — «я йду на цей захід, щоб завести корисні зв’язки», — відчувають підвищене відчуття морального дискомфорту. сприймає ті самі соціальні взаємодії як природну, не цілеспрямовану частину професійного життя. Це дослідження пояснює, чому свідоме, стратегічне побудова зв’язків часто суб’єктивно відчувається неприємним і неавтентичним, навіть якщо об’єктивно воно нічим не відрізняється від менш усвідомленого накопичення зв’язків, що відбувається у людей, які ніколи спеціально не формулювали собі за мету «завести корисні знайомства».
Чому на еміграції цей дискомфорт особливо гострий
У людини, яка все життя прожила в одній країні, професійна мережа слабких зв’язків зазвичай накопичується поступово, органічно, без необхідності свідомо формулювати мету нетворкінгу, — роки навчання, роботи та випадкових професійних знайомств формують її як би самі собою. Після переїзду ця мережа доводиться будувати з нуля, причому свідомо і в стислі терміни, що автоматично переводить процес у куди більш явну, інструментальну площину, про яку йшлося вище, а отже, і пов’язаний з цим моральний дискомфорт відчувається гостріше саме тому, що сам процес не можна пустити на самоплив, як це було стабільній, звичній обстановці.
Відомі сцени нетворкінгу з нуля після переїзду
Одна з найчастіших ситуацій — тривале відкладення відвідування професійних заходів через внутрішній опір самій ідеї використовувати нові знайомства для власної вигоди. Інша впізнавана деталь — незручність і скутість на подібних заходах, викликана усвідомленим, явним наміром завести корисні зв’язки, які складно приховати за природним, невимушеним спілкуванням. Ще одна поширена сцена – уникнення наступних повідомлень новим знайомим зі страху здатися нав’язливим або надмірно зацікавленим виключно у практичній вигоді від знайомства.
Як переосмислити нетворкінг: не транзакція, а взаємний обмін цінністю
Корисне психологічне зрушення полягає в переосмисленні нетворкінгу не як одностороннього отримання користі з чужих зв’язків, а як взаємного, двостороннього обміну — сама людина, яка нещодавно переїхала, теж має унікальну, цінну для місцевих професіоналів інформацію та перспективу, чи то знання іншого ринку, чи то іншої професійної культури чи просто свіжий, незатьмарений погляд на загальні професійні проблеми, незатьмарений звичайними припущеннями. Подібна рамка взаємного обміну значно знижує моральний дискомфорт, про який йшлося у дослідженні Кашіаро, Джино та Галінскі, оскільки зміщує фокус із одностороннього отримання вигоди на рівноцінний обмін.
Важливе застереження: не всім професіям потрібна велика мережа слабких зв’язків
Важливо уточнити, що значимість широкої мережі слабких зв’язків сильно варіюється в залежності від конкретної професії та галузі — в одних сферах переважна більшість можливостей дійсно проходить через особисті зв’язки, тоді як в інших об’єктивних формальних каналах пошуку роботи залишаються цілком дієвими. Оцінка реальної значущості нетворкінгу саме для вашої конкретної професійної галузі допомагає уникнути надлишкового тиску на себе у тих випадках, коли формальні канали можуть працювати не менш ефективно.
Що допомагає будувати мережу слабких зв’язків автентично
Один із найбільш дієвих практичних підходів — свідомо підходити до професійних заходів зі щирою цікавістю до самої сфери діяльності та людей, які в ній працюють, а не з вузькою, прагматичною метою «завести корисне знайомство», — згідно з дослідженням Кашіаро та колег, саме ця рамка щирого інтересу значно знижує суб’єктивне відчуття неавтентичності процесу. Корисно також починати з низькоставкових форм взаємодії, що не зобов’язують, — питань, коментарів по суті професійної теми, — замість негайного, прямого прохання про допомогу або працевлаштування.
Практика: три торкання замість одного великого прохання
Корисною практичною стратегією виявляється принцип кількох легень, що не зобов’язують дотиків замість одного великого, прямого запиту: спочатку короткий коментар або питання при першій зустрічі, потім, через деякий час, коротке повідомлення з вдячністю за цікаву розмову, і лише за третього, пізнішого контакту — обережне, конкретне прохання про пораду чи рекомендації, якщо це доречно. Подібна поступовість значно знижує відчуття нав’язливості та інструментальності взаємодії як для самої людини, так і для її нового знайомого.
Роль фахівця у роботі з дискомфортом від нетворкінгу
Фахівець, знайомий із психологією професійного нетворкінгу саме в контексті еміграції, здатний допомогти переосмислити процес побудови зв’язків менш інструментальним, більш автентичним чином, знижуючи моральний дискомфорт та супутнє уникнення, які часто заважають побудові критично важливої, особливо у перші роки адаптації, професійної мережі.
Що змінилося після того, як той клієнт переосмислив нетворкінг
Ми разом з тим клієнтом переформулювали його підхід до професійних заходів — замість мети «завести корисні зв’язки» він почав ставити собі за мету дізнатися щось нове та цікаве про місцеву професійну культуру, і це просте переосмислення помітно знизило його опір та скутість на подібних зустрічах. Якщо ви зараз відкладаєте нетворкінг через схожий внутрішній спротив, мені хочеться, щоб ви знали: цей дискомфорт — цілком вивчена, поширена реакція, а не ознака вашої нездатності вибудовувати зв’язки, — і знайти автентичніший підхід до цього процесу цілком можна разом із фахівцем.
